Керч: пропагандистські ігри на крові

Євген Лешан, Центр журналістських розслідувань

Керченський політехнічний коледж Фото: kerch.com.ru

Двадцять беззбройних студентів і викладачів Керченського політехнічного коледжу 17 жовтня були вбиті за допомогою вогнепальної зброї і саморобних вибухових пристроїв. Ймовірний вбивця — студент цього ж навчального закладу. Доступні факти і свідчення говорять про те, що стрілок, швидше за все, діяв один, і мотивом його була ненависть до викладачів і студентів. Однак Росія нав’язливо вкидає сумнівну інформацію про груповий характер злочину та про таємниче «український слід».

Що відомо

Відомо небагато — лише те, що передають російські ЗМІ. Офіційна версія. Владислав Росляков, 18-річний студент четвертого курсу Керченського політехнічного коледжу, отримав дозвіл на володіння гладкоствольною мисливською зброєю, придбав рушницю і патрони, виготовив кілька саморобних вибухових пристроїв (IED), прийшов в коледж і почав вбивати. Все тривало не більше 10 хвилин. Росляков стріляв з дробовика, закидав в кабінети СВУ. Потужний вибуховий пристрій він активував в їдальні на першому поверсі. Прибулі силовики знайшли Рослякова мертвим у приміщенні бібліотеки на другому поверсі — на фото він лежить на лівому боці, обнявши гвинтівку, голова — у калюжі крові. В його рюкзаку виявили патрони, ще кілька СВУ і коктейль Молотова.

Що поки невідомо

Неясно, коли саме було здійснено вибух. Є свідчення, що спочатку був вибух, а потім стрілянина. Більш поширена версія, що вибух вбивця влаштував вже після стрілянини.

Немає свідків загибелі Рослякова — висновок про самогубство був зроблений за повідомленнями російських правоохоронців і «влади» Криму і виходячи з характерного поранення і пози на фото, ними ж поширеними.

Немає достовірних відомостей про те, звідки у Рослякова знайшлися значні кошти на придбання зброї та боєприпасів.

Також певні сумніви викликає висока ефективність дій самотнього стрілка — 20 вбитих і близько 50 поранених. Втім, з урахуванням застосування потужного осколкового СВП такий результат не виглядає зовсім вже недосяжним.

Невідомо, чи був Росляков один, або у нього були спільники. Офіційно стверджується, що вбивця діяв один, показання свідків, в яких йде мова про декількох стрілках, досить плутані і побудовані на припущеннях. Однак голова окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов сказав, що в Рослякова був спільник.

Нарешті, немає достовірних відомостей про дії російських силовиків, які увійшли в коледж. Принаймні, якщо слова студентів коледжу про автоматних черг — не плід уяви, то стріляти цілком могли силовики. У цьому випадку виникає питання про те, чиї кулі потрапили в деяких загиблих, у тому числі — і в самого Рослякова.

Дивацтва і маніпуляції

Вже в перші години трагедії пішли заяви, які орієнтували громадську думку на пошук винних у строго визначеному напрямку.

Так, «Стрічка.ру» процитувала джерело в правоохоронних органах РФ про те, що вбивця «схожий на татарина».

Фото investigator.org.ua

Спікер «держради» Криму Володимир Константинов заявив,що сталося — результат «вітру з України».

Пізніше з’явилися повідомлення про те, що слідчі органи перевіряють причетність Рослякова до «Правого сектору» та УНА-УНСО.

Далі — публікація в «Известиях» з посиланням на джерело в правоохоронних органах: Росляков ніби двічі за останній рік їздив до Харкова,де у нього нібито немає ніяких родичів або знайомих. Правда, для таких поїздок через КПВВ на админгранице між Кримом і Херсонською областю Рослякову знадобився б український паспорт, а чи встиг він його отримати в 2014 році або пізніше — невідомо. Втім, джерела в правоохоронних органах України заперечують візити керченської стрілка на материкову Україну.

Свідчення людини, в інтерв’ю «Московському комсомольцю» назыввшего себе ветераном чеченської війни: нібито з 2012 року (тобто, коли Рослякову було 12 років) він був партнером Рослякова в комп’ютерній грі. Ветеран стверджує, що підліток нібито наполегливо розпитував його про можливість дістати зброю.

Сюди ж можна підверстати і дивне свідоцтво студента коледжу, який стверджував, що вбивць було як мінімум двоє, що в будівлі коледжу були виявлені розтяжки, а в двох місцях до вечора були звільнені заручники. Таких подробиць не повідомляв більше ніхто. І якщо це не плід травмованого уяви постраждалого від вибуху студента, то не можна виключати і версію цілеспрямованого вкидання інформації про якусь злагодженої терористичній групі.

Параноя

З урахуванням відносно стрункої і несуперечливої основної версії про стрілкою-одинака, який заради покарання ненависних викладачів і однокурсників досить вдало скопіював класичний шкільний розстріл в Колумбайне (навіть перевершив своїх натхненників, оскільки діяв один, а його СВУ спрацювали), всі ці вкидання і натяки на український слід виглядають безглуздо. Але вони вміло підтримують антиукраїнську параною в умах кримчан і росіян. Ту саму параною, яка побічно стала причиною трагедії.

Мілітаризм, у тому числі навчальних закладах, вульгарна естетика війни, культ озброєного насильства і атмосфера страху перед всюдисущими ворогами Росії пронизують суспільство РФ знизу доверху, і особливо інтенсивно ця пропаганда ведеться в Криму. Не дивно, що в благодатному ґрунті ці зерна дають пишні і лякаючі сходи. Росляков росла в неповній сім’ї, де обоє батьків були активними прихильниками релігійних організацій. Мати тримала його в строгості, не дозволяла розважатися, вважаючи це гріхом, пишуть ЗМІ з посиланням на слова вчительки Владислава. Саме вона нібито порадила його матері придбати комп’ютер. Бажання стати моряком не виповнилося, довелося йти вчитися на електромонтажника — не дивно, що до навчального закладу Росляков відчував ненависть. А тут ще й нова «батьківщина» годує коктейлем з пафосу імперської величі і постійної загрози війни і смерті — і все це на тлі загальної і особистої безперспективність.

Як би те ні було, трагедія вже сталася, а висновків ніхто не зробив — не вважати ж висновком заяву Путіна про те, що у всьому винна глобалізація! Та й сам Путін зі своїми словами про ядерному конфлікті і рай, куди потраплять росіяни, сам дуже схожий на Рослякова, який тільки і чекає відповідного моменту пустити в хід атомний дробовик.